Хвороба Паркінсона частина 2
Які стадії хвороби Паркінсона?
- рання – премоторний період
- ранній руховий період (так званий медовий місяць) – симптоми можна контролювати за допомогою ліків
- запущений період (найгірша реакція на ліки, порушення рівноваги, падіння, немоторні симптоми)
- період вкрай важких симптомів (коляска, ліжко)
Які найчастіші рухові ускладнення на пізній стадії хвороби Паркінсона?
- рання ранкова дистонія (судоми м’язів нижніх кінцівок вранці)
- коливання реакції на ліки (скорочення періоду дії, затримка ефекту препарату, напади обмороження)
- надмірні рухи в період включення (так звана хореїчна дискінезія)
Які немоторні симптоми хвороби Паркінсона?
Останнім часом особлива увага приділяється так званому немоторному симптому хвороби Паркінсона. Їхня виразність і характер іноді становлять для хворого більшу проблему, ніж рухові симптоми.
Перевезення лежачого хворого в будинок для людей похилого віку Львів
Вони зазвичай з’являються із значною інтенсивністю на пізніх стадіях захворювання. Їх можна розділити на категорії в залежності від їхнього характеру. Зазвичай так званий нервово-психічні симптоми, такі як депресія, тривога, апатія, деменція, психотичні розлади.
Депресія є симптомом, що найчастіше згадується в різних дослідженнях якості життя як найважливіший фактор, що погіршує повсякденне функціонування пацієнта. Однак погіршення когнітивних функцій, що призводить до недоумства, що часто супроводжується галюцинаціями і маренням (психотичними розладами), вкорочує життя хворого і призводить до поміщення його в будинок для людей похилого віку. Про всі ці симптоми слід якнайшвидше повідомити свого лікаря, оскільки їх можна ефективно лікувати. Розлади пам’яті та психотичні розлади також можуть бути результатом прийому ліків, що використовуються для лікування рухових розладів. Розлади пам’яті (деменція) вражають 20-30% населення хворобою Паркінсона і з’являються пізно, зазвичай багато років. Інша група немоторних порушень — це звані вегетативні розлади, пов’язані з поразкою вегетативного відділу нервової системи. До них відносяться запор, часте сечовипускання, зазвичай вночі, еректильна дисфункція та падіння артеріального тиску при спробі встати (так звана ортостатична гіпотонія). Вони також можуть посилюватися під впливом прийнятих препаратів і, наприклад, паралельного застосування препаратів, що знижують артеріальний тиск. Нічне сечовипускання (так звана ніктурія), іноді навіть 6-8 разів за ніч, дуже турбує, викликає нестачу сну і в поєднанні з погіршенням рухливості та ризиком падіння артеріального тиску при швидкому вставанні може призвести до серйозних падінь.
Особливу групу немоторних симптомів становлять звані нічні симптоми, такі як синдром неспокійних ніг і синдром порушення сну. Синдром неспокійних ніг – поширений стан (що зустрічається до 20% пацієнтів), який ускладнює засинання і будить пацієнта від сну. Воно передбачає почуття дискомфорту в нижніх кінцівках, яке тимчасово полегшується під час руху ногами. Симптоми можуть не проявлятися протягом дня (якщо пацієнт не знерухомлений, наприклад, під час наради або під час водіння), і особливо виражені ввечері та вночі. Вони викликають у пацієнта втрату сну, втому протягом дня та поганий настрій.
Які найбільш поширені так звані немоторні симптоми хвороби Паркінсона?
Нервово-психічні симптоми (депресія, апатія, тривога, деменція, психотичні розлади – галюцинації та марення)
Вегетативні симптоми (ортостатична гіпотензія – падіння артеріального тиску, запори, часте сечовипускання – так званий нетерплячий сечовий міхур, еректильна дисфункція, гіпергідроз)
Симптоми порушень сну (синдром неспокійних ніг, неспокій у нічний час, надмірна денна сонливість)
Інше (біль у плечі, біль у хребті, двоїння в очах)
Які ще захворювання слід враховувати при диференціації від хвороби Паркінсона?
Існує безліч інших захворювань, клінічна картина яких включає набір симптомів, характерних для хвороби Паркінсона (так званий синдром Паркінсона або паркінсонізм) та мають іншу причину.
Які ліки можуть викликати синдром Паркінсона або погіршити симптоми хвороби Паркінсона?
- нейролептики (перазин, промазин, тілперазин, рисперидон)
- препарати, які покращують перистальтику кишечника (метоклопрамід)
- препарати, що покращують мозковий кровообіг (цинаризин, флунаризин)
Як лікувати хворобу Паркінсона?
Лікування хвороби Паркінсона включає фармакологічні, хірургічні та реабілітаційні процедури. Кожен період захворювання має власну специфіку. Фармакологічне лікування – базисне лікування, яке проводиться з початку захворювання. У занедбаних випадках розглядають хірургічне лікування, а реабілітацію слід проводити завжди протягом усього періоду захворювання. Лікування хвороби Паркінсона хоч і переважно симптоматичне, але надзвичайно ефективне. Хоча нам не відомі ліки, що уповільнюють прогресування захворювання зі 100% доведеною ефективністю, те саме симптоматичне лікування, що зменшує вираженість повільності і скутості і покращує фізичну форму пацієнта, змінює перебіг хвороби, допомагаючи уникнути серйозних ускладнень. наслідки, такі як падіння чи іммобілізація в інвалідному візку чи ліжку, що завжди скорочує життя пацієнта. За сучасними уявленнями лікування слід розпочинати від початку, навіть якщо симптоми ще слабко виражені.
Перевезення лежачих хворих та підйом на поверх Львів
>Які ліки ми маємо для лікування хвороби Паркінсона?
Леводопа – Золотим стандартом лікування хвороби Паркінсона є леводопа. Цей препарат був введений в терапію на початку 1970-х років і досі не має собі рівних за ефективністю. описаних раніше надлишкових рухів, про хореічна дискінезія. Препарат може всмоктуватися із затримкою та діяти протягом більш короткого часу, викликаючи періоди порушення нормального функціонування пацієнта (так зване виключення) та так зване коливання. Це відбувається після декількох років лікування у людей похилого віку, але у молодших пацієнтів цей ефект може проявитися навіть через кілька-десяток місяців терапії. Леводопа – амінокислота, тобто. хімічна речовина, подібна до будови з компонентами білків. Тому його всмоктування в кишечнику (а також його проходження з крові в мозок) обмежується іншими амінокислотами, отриманими з білка, споживаного з їжею. Тому рекомендується приймати його натще – мінімум за 0,5 години до або через 2 години після їди. Єдиним винятком тут є період початку прийому препарату, коли препарат вводимо після їди, щоб уникнути нудоти чи блювання. Через кілька тижнів організм «звикає» до препарату і можна переходити на його прийом «натщесерце». Препарат вводиться поступово, і лікар повільно збільшуватиме дозу до досягнення оптимальної дози, що забезпечує значне поліпшення та комфорт життя.Повільний початок прийому препаратів може бути застосований практично до всіх протипаркінсонічних препаратів. лікаря та не припиняйте їх прийом самостійно!
Увага!
У деяких пацієнтів розвивається ускладнення лікування леводопою, відоме як синдром дофамінергічної дисрегуляції. Це випадки необґрунтованого збільшення дози препарату самим пацієнтом, без консультації лікаря. Це також може викликати галюцинації та занепокоєння, при цьому пацієнт буде вкрай збуджений. Сім’я повинна якнайшвидше повідомити лікаря.Агоністи дофаміну
Агоністи дофаміну — друга за силою група препаратів після леводопи. Ці препарати не викликають флуктуації та дискінезії так часто, як леводопа. Вони мають більш тривалу тривалість дії, і нещодавно на ринку з’явилися форми цих препаратів тривалої дії, які приймаються один раз на день. Новою формою препарату з цієї групи є ротиготин – перший і поки єдиний препарат, що застосовується у вигляді пластиру, що наноситься один раз на день (так звана трансдермальна форма). Ці препарати, що вводяться один раз на день вранці, діють цілодобово та рівномірно стимулюють дофамінові рецептори в головному мозку, а значить, не відбувається перебоїв у рухливості пацієнта, істотно рідше виникають дискінезії, а крім того, вони полегшують нічні симптоми (утруднення перевертання у ліжку) , хворобливі м’язові судоми вранці, синдром неспокійних ніг).
Перевезення лежачих хворих на хворобу Паркінсона за кордон
Всмоктування їх не залежить від їжі. Їх навіть рекомендується приймати (особливо спочатку) після їжі. Іноді вони викликають нудоту і своєрідну нудоту на початку терапії, але в міру прийому препарату ці симптоми зникають. засипання (важливо водіїв).
Інші ліки від хвороби Паркінсона
Ентакапон і толкапон — два препарати, які з’явилися кілька років тому для лікування хвороби Паркінсона. Їхнє завдання – зменшити розпад леодопів і тим самим посилити її ефект. Ці препарати використовуються під час терапії леводопою, оскільки власними силами вони діють. Через серйозний гепатит толкапон є препаратом другої лінії, що вимагає ретельного спостереження (тести на ферменти печінки у сироватці) під час прийому. Ці ліки ніколи не компенсувалися в Україні і рідко використовуються через їхню високу ціну.
⚕️⚕️⚕️Медичний транспорт, Перевезення хворих Львів Med103
Ми надаємо послуги медичного транспортування з України і за кордоном. Так само наша компанія спеціалізується по догляду, оздоровленню і реабілітацією за літніми людьми і за лежачими хворими. Пишіть нам на електронну пошту або дзвоніть.
AmbulanceMedicalCar@gmail.com – для клієнтів
Коментарі