Бронхіальна астма у дітей частина 2
Як лікар діагностує астму?
Встановлення діагнозу бронхіальної астми ґрунтується на розмові, огляді дитини та оцінці функції легень. По можливості підготуйте відповіді на такі запитання, щоб лікарю було легше провести співбесіду.
Інформація
- Які симптоми у вашої дитини?
- За яких обставин вони виникають (час доби, рік, після тренування, гри)?
- Чи відомі вам якісь фактори, які викликають або погіршують ці симптоми?
Вашого лікаря найбільше цікавлять наступні симптоми: кашель, утруднене дихання, утруднене дихання, прискорене дихання, відчуття сором’язливості у грудях, повторюваний свист при видиху.
- Коли ці симптоми з’явилися вперше і востаннє?
- Чи була необхідність госпіталізації дитини через ці симптоми?
- Симптоми проходять самі по собі чи ви даєте дитині ліки для їх полегшення?
- Як часто ваша дитина пропускає дитячий садок або школу через ці симптоми?
- Чи уникає дитина фізичної активності?
- Чи було у вашої дитини коли-небудь діагностовано інше алергічне захворювання (наприклад, харчова алергія у дитинстві, атопічний дерматит, алергічний риніт)?
- Які дослідження було проведено на даний момент?
- Які ліки досі приймала ваша дитина?
- Чи були якісь поліпшення в результаті їх застосування (наприклад, чи дитина стала рідше хворіти)?
- Чи серед ваших найближчих родичів є люди, у яких діагностована алергія?
- Ваша дитина піддається впливу тютюнового диму?
- Чи є у будинку тварини? Якщо так, то що?
- У вас вдома сухо, чи є волога на стінах?
Під час огляду дитини лікар намагатиметься оцінити насамперед такі органи:
- шкіра (висипання, кропив’янка);
- ніс (закладеність носа, наявність виділень з носа);
- горло (піднебінні мигдалики в умовах їх гіпертрофії, задня стінка глотки – наявність секрету, що капає);
- легкі (при аускультації лікар може почути свистячі – дзвінкі, свистячі звуки, що виходять під час видиху; це один із найважливіших симптомів астми).
Перевезення хворих дітей, новонароджених та дитяча раїнімація
Проте під час огляду вашої дитини лікар може не виявити жодних симптомів. Це не означає, що дитина не має астми. Симптоми астми є непостійними і у дітей найчастіше з’являються під час інфекції або після фізичних навантажень.
Діагностичні тести
Під час візиту до лікаря він або вона може попросити вашу дитину виконати прості дихальні тести (тести функції легень), щоб оцінити, наскільки швидко він або вона може видихнути повітря з легень.
Спірометрія, яка вимірює:
- кількість повітря, яку ваша дитина може набрати в легені, а потім видихнути;
- час, необхідний йому, щоб максимально видихнути, перш ніж зробити глибокий вдих. Якщо бронхи вашої дитини звужені, тест можна повторити після того, як йому або їй введуть бронходилятатор, щоб підтвердити, що бронхоконстрикція є оборотною (ознака астми). Цей тест називається діастолічним тестом.
Вимір пікової швидкості видиху (ПСВ) за допомогою пристрою, званого пікфлоуметром. Тест передбачає дуже швидке та максимально сильне вдування повітря з легенів у пристрій. Тест повторюється 3 рази і фіксується найкращий (найвищий) результат. Вимірювання ПОСВ також використовується для домашнього моніторингу бронхіальної астми.
Іноді для діагностики бронхіальної астми проводять провокаційні проби з метою оцінки ступеня гіперреактивності бронхів, тобто.надмірної чутливості бронхів до дратівливих факторів у вигляді їхнього раптового звуження (спазму). Здорові люди, які не страждають на астму, не мають такої надмірної реакції.
Спірометр — це пристрій, який перевіряє, наскільки добре працюють легені вашої дитини.
Для правильного проведення спірометрії дитина спочатку повинна вільно дихати через мундштук; до носа буде прикріплено затискач (це необхідно для запобігання попаданню повітря через ніс та забезпечення дихання тільки через рот). Потім лікар або медсестра попросять його зробити глибокий вдих, а потім швидко і якомога сильніше видути повітря з легенів (якби вони наповнювали повітрям повітряну кулю). За цей час пристрій буде вимірювати кількість повітря, що всмоктується і видується в потрібний момент. Це непросте завдання, тому, якщо ваша дитина маленька і молодша 5-6 років, спірометрію або вимірювання ПСВ проводити не можна. У такому випадку для встановлення діагнозу важливим буде введення типового лікування астми на «випробувальний період» у кілька тижнів (зазвичай 6-8 тижнів). Хороша відповідь на лікування підтвердить діагноз астми, а відсутність відповіді спонукає лікаря шукати причини симптомів вашої дитини, які відрізняються від астми.
Які методи лікування астми?
Не існує ідеальних ліків від астми, які могли б повністю вилікувати вашу дитину. Однак за допомогою відповідних ліків захворювання можна ефективно контролювати, тому симптоми не виникають взагалі або з’являються лише спорадично. При хорошому лікуванні астми повсякденна активність дитини не повинна відрізнятися від активності інших здорових дітей.
Перевезення хворих дітей за кордон
Ваш лікар повинен прописати вашій дитині в основному 2 типи ліків в інгаляторах: ліки, що зменшують симптоми, тобто бронходилататор (спазмолітик), який полегшує дихання дитини; препарат, що контролює астму (протизапальний), що знижує чутливість бронхів, запобігає нападам астми та знижує ризик тяжкого нападу астми.
Вам слід приймати бронходилятори щоразу, коли у вас виникають симптоми астми. Потім дайте дитині одну чи дві дози цих ліків. Такі ліки мають бути вдома у кожного хворого на астму. Якщо дитині доводиться використовувати її більше двох разів на тиждень, це означає, що астма погано контролюється, і вам слід звернутися до лікаря. Найчастіше інгалятор-бронхолітик має синій колір.
Контролери – це препарати, ефект яких повільніший, ніж у спазмолітика. Їх прийом не дає полегшення нападу астми, але покращує стан бронхів за рахунок протизапальної дії.Завдяки цьому у вашої дитини взагалі можуть бути відсутні симптоми астми, і вона почуватиметься краще. Ці ліки слід приймати регулярно, 1 або 2 рази на день протягом рекомендованого лікарем. Припинення прийому препарату не викликає раптової появи симптомів астми. У такому разі астма «повертається» (наприклад, у вигляді кашлю, хрипів після фізичного навантаження) лише приблизно через 2 тижні після відміни препарату. Контролерні інгалятори найчастіше мають помаранчевий чи червоний колір.
У групу контролюючих препаратів переважно входять інгаляційні глюкокортикостероїди. Початкова доза глюкокортикоїдного інгалятора залежить від тяжкості астми у дитини. Якщо дитина досягне хорошого контролю над астмою, лікар знизить дозу до мінімально можливого рівня.
Не всім дітям з астмою необхідно приймати контрольні препарати. Якщо симптоми астми виникають рідко і необхідність прийому спазмолітичного препарату виникає не частіше ніж двічі на тиждень, а симптоми зникають після одного прийому, регулярного прийому інгаляційних глюкокортикостероїдів дитині немає. Іноді, лише у разі респіраторної інфекції, лікар може порекомендувати регулярне застосування ліків для контролю астми, а після зникнення інфекції його можна відмінити.
Інгаляційні глюкокортикостероїди при бронхіальній астмі безпечні, якщо:
- були призначені у відповідній, мінімально можливій дозі для вашої дитини,
- препарат у вигляді аерозолю вводять через інгаляційну камеру (довгастий або сферичний пристрій з мундштуком з одного боку, на якому можна розмістити маску, а з іншого – з отвором, що відповідає кінчику інгалятора),
Після кожного прийому ліків дитина полощить ротову порожнину.
Перевезення з медичним супроводом
Інгаляційні глюкокортикостероїди потрапляють безпосередньо в бронхи і лише дуже невеликий відсоток всмоктується у кров. Тому їх вплив на зростання, апетит, розумовий та емоційний розвиток вашої дитини мінімальний.
Інші варіанти лікування астми
Якщо регулярне та правильне використання контролера астми вашої дитини не покращує симптоми астми у вашої дитини, ваш лікар може:
- збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїду
- додати другий контролюючий препарат у вигляді таблеток – препарат, що блокує лейкотрієнові рецептори (лейкотрієн – хімічна речовина, яка виділяється в кров при дії дратівливих факторів на бронхи та викликає бронхоспазм). Препарат, який блокує лейкотрієнові рецептори (монтелукаст), приймають у формі таблетки один раз на добу на ніч – приблизно через 2 години після їди. Цей препарат особливо ефективний при лікуванні симптомів астми після фізичних вправ та вірусних інфекцій у дітей;
- додати інгаляційний бронходилятатор тривалої дії (формотерол або салметерол). Тривалість дії препарату становить приблизно 12 годин, його вводять як контролюючий препарат – двічі на добу (вранці та ввечері спільно з інгаляційним глюкокортикостероїдом).Цей лікарський засіб не можна застосовувати без інгаляційного глюкокортикостероїду!
В даний час доступні інгалятори, що містять в одному пристрої два препарати: глюкокортикостероїд та бронхолітик тривалої дії. Якщо вашій дитині необхідно використовувати ці два ліки разом, попросіть лікаря призначити їх в одному інгаляторі.
Може статися так, що симптоми астми настільки серйозні, що лікар призначить вашій дитині пероральні таблетки глюкокортикостероїдів на кілька днів. Таке короткочасне лікування не викликає жодних довгострокових побічних ефектів.
⚕️⚕️⚕️Медичний транспорт, Перевезення хворих Львів Med103
Ми надаємо послуги медичного транспортування з України і за кордоном. Так само наша компанія спеціалізується по догляду, оздоровленню і реабілітацією за літніми людьми і за лежачими хворими. Пишіть нам на електронну пошту або дзвоніть.
AmbulanceMedicalCar@gmail.com – для клієнтів
Коментарі